Суд у Люксембурзі зобов’язав усі країни ЄС визнавати сім’ями одностатеві пари та їхніх дітей
Вищий судовий орган ЄС – Європейський суд у Люксембурзі – ухвалив, що всі без винятку країни – члени спільноти зобов’язані визнавати сім’ями одностатеві пари та їхніх дітей. Приводом для розгляду стала заплутана історія дворічної дитини Сари, у якої виявилося відразу “дві мами” і жодного громадянства.
Як повідомляє європейське видання Politico, мала Сара живе в Іспанії, де і з’явилася на світ у 2019 році. Там їй видали свідоцтво про народження, в якому як батьки вказані відразу дві матері – болгарка Каліна Іванова та британка Джейн Джонс родом із Гібралтару. Хто з них є біологічною мамою дівчинки, пара ховає. Оскільки жодна жінка не має підданства Іспанії, на іспанський паспорт не може претендувати і Сара. При цьому за британськими законами Джонс, як уродженка Гібралтара, не має права передати дочки та підданство Сполученого Королівства. Тоді пані Іванова вирішила звернутися на батьківщину, щоб Сарі надали громадянство Болгарії, а отже – і Європейського союзу.
Однак у балканській республіці офіційно не дозволено одностатеві шлюби. Тому там відмовилися, по-перше, визнавати іспанське свідоцтво про народження, де у дитини “дві мами”, по-друге – видавати аналогічне болгарське, по-третє, робити Сарі болгарський паспорт. Через нетрадиційну сімейну історію малюк ризикував залишитися особою без громадянства і без права взагалі виїжджати за межі Іспанії, де в неї при цьому не було б повноцінного доступу до соціальних благ, охорони здоров’я та освіти. Тоді “болгарська мати” Сари пішла до адміністративного суду Софії, де з подібними незвичайними справами, вочевидь, ніколи не стикалися. Судді лише розвели руками та порадили “мамам” звернутися за роз’ясненням до колег у Люксемубргу.
Одностатеві шлюби визнають лише 16 із 27 країн Євросоюзу
У результаті Суд Європейського Союзу розсудив так: якщо одна держава ЄС визнає сімейну спорідненість дитини, у тому числі з одностатевою парою, інші держави ЄС зобов’язані зробити те саме, щоб гарантувати право цієї дитини на свободу пересування. Ось тільки одностатеві шлюби визнають лише 16 із 27 країн Євросоюзу. Як же бути з рештою? Формально суд підтвердив, що у кожного члена ЄС, як і раніше, залишається “свобода вирішувати, визнавати або не визнавати шлюби та батьківські права осіб однієї статі відповідно до свого національного законодавства”.
Тобто Болгарія може, як і раніше, не вважати сім’єю одностатеві союзи, проте сім’ю Сари їй за фактом визнати доведеться – і видати дівчинці паспорт на підставі іспанського свідоцтва про народження. Тепер справа за судом у Софії, який “зобов’язаний винести власне рішення відповідно до лінії суду в Люксембурзі”. Це рішення відразу вітало болгарське ЛГБТ-спільнота. Виявляється, вона може бути актуальною для 100-150 тисяч неповнолітніх, які проживають в одностатевих спілках. Реакції з країн ЄС, які не визнають як одностатеві шлюби, так і усиновлення дітей одностатевими парами, поки що не було. А таких чимало. Серед них – Латвія, Литва, Угорщина, Хорватія, Греція, Кіпр. В окремих країнах допустиме усиновлення біологічної дитини свого партнера або в принципі будь-якої дитини, але не від імені всієї пари, а як окремого батька.